Підписатися на RSS

ДИЗАЙНЕР – ЦЕ, НАСАМПЕРЕД, ТВОРЧА ЛЮДИНА


/Files/images/a.pngПівтора десятиріччя тому при Університеті «Україна» було відкрито кафедру дизайну. За цей час вона випустила кілька сотень першокласних фахівців. Майже всі вони трудяться на цій специфічній ниві не лише в Україні, а й за кордоном – в Італії, Голландії, Китаї.

- Зайняти цю нішу нам було непросто, – розповідає завідувач кафедри дизайну Університету «Україна» Анатолій Ломовський. – Частково допомогла сприятлива кон’юнктура на внутрішньому ринку країни: «залізна завіса» давно впала і «розкріпачені» громадяни нарешті отримали можливість ближче познайомитися із «загниваючим капіталізмом». Повернувшись додому, вони вже хотіли працювати і відпочивати за новими стандартами, отримуючи ще й естетичне задоволення – як їхні колеги у Європі. На цей соціальний запит миттєво відреагував ринок праці – з’явився попит на дизайнерів. Завбачлива молодь почала масово вступати до вишів, де готували таких фахівців. Але на відміну від інших кафедр, куди запрошували переважно науковців-теоретиків, наша формувалася виключно з митців-практиків, які багато років відпрацювали на творчо-виробничих комбінатах. До того ж усі вони – члени Національної спілки художників України. Нині у штаті – 26 викладачів, більше половини з них – на постійній основі.

/Files/images/aa.pngРоботу довелося починати з нуля, адже за радянських часів навіть не існувало такого поняття, як «дизайн» — лише «технічна естетика». Гуртом розробляли методологічні засади. Велику допомогу в цьому нам надала Національна академія мистецтв на чолі з президентом Андрієм Чебикіним. Спочатку кафедра готувала лише дизайнерів інтер’єрів та обладнання. Згодом з’явилася нова спеціальність – графічний дизайн, яка сьогодні дає можливість молоді з особливими потребами стовідсотково реалізувати власний потенціал. Графічний дизайн не передбачає безпосереднього спілкування інваліда із замовником: він може спокійно працювати за комп’ютером, розробляючи, наприклад, бренди для компанії, макети книжок чи рекламних буклетів. Ми свідомо відмовилися від ландшафтного дизайну, робимо акцент не на кількості спеціальностей, а на якості підготовки студентів. Тим не менше, проектуючи інтер’єри якогось котеджу, вони обов’язково пропонують і варіанти його зовнішнього вигляду, а також навколишньої території. Тобто видають замовнику повноцінний комплексний проект. Не поспішаємо впроваджувати також промисловий дизайн – його перспектива наразі вкрай туманна. Країна позбавлена бази: старі підприємства доживають свій вік, нові об’єкти майже не будуються – товари широкого вжитку, якісний одяг, побутову, офісну техніку наразі завозять з-за кордону.

/Files/images/aaa.png- Тривалий час у нашій країні ця тема була заборонена з ідеологічних міркувань, як до того – генетика і кібернетика, – доповнює колегу заступник завідувача кафедри Леонід Гук. – Тим часом у Європі дизайн швидко розвивався. Тамтешні фахівці досягли дивовижних результатів у сфері технологічної культури, однак втратили образно-пластичне сприйняття оточуючого світу. Розробляючи методологію учбового процесу, ми намагалися поєднати високе мистецтво (художні, формотворчі традиції і тенденції) із прикладним, аби наші випускники у майбутньому формували сучасний український дизайн.

Навчальна програма побудована відповідно до вимог Міністерства освіти і науки. Час від часу ми її корегуємо. Основні дисципліни — малюнок, живопис, композиція, моделювання — викладаються упродовж п’яти років навчання за принципом: від простого до складного. На відміну від інших кафедр сповідуємо системний підхід, аби студенти отримували фундаментальні знання. Слідкуємо за тенденціями, що з’являються на ринку будівельних матеріалів. Часто запрошуємо керівників торговельних компаній, аби вони розповіли про новинки. Маємо сучасний комп’ютерний клас із відповідними програмами. Але до третього курсу фундаментальної підготовки у цій сфері студентам не надаємо доступу. Переконані, що спочатку майбутній художник-дизайнер мусить навчитися творчо мислити без цього допоміжного інструменту, а вже потім опановувати комп’ютерні технології.

/Files/images/aaaa.pngМайбутніх студентів відбираємо за кількома критеріями. Крім зовнішнього тестування у нас існує ще й своєрідний внутрішній іспит – завдання на формальну композицію. Таким чином із самого початку виявляємо художні здібності, внутрішній потенціал того чи іншого абітурієнта. Наша кафедра відрізняється від інших (і це визнають колеги) надзвичайно високим рівнем творчої атмосфери. Студенти навчаються не в аудиторіях, а у творчих майстернях, що засвідчують таблички на дверях. Проте фактів зловживання свободою («прогулів» без поважних причин, аморальної поведінки) до цього часу не було. Загалом разом із «заочниками» тут навчається понад 300 студентів. Цього року, як завжди, випустимо приблизно 60 фахівців і 6 магістрів. За подальшу їхню долю ми спокійні. У цьому переконують їхні дипломні роботи.

Теми для захисту випускники вибирають згідно власних уподобань і нахилів: оббивають пороги фірм, шукають конкретні об’єкти для проектування чи реконструкції. Викладачі лише визначають загальні параметри дипломних робіт. Бізнесмени охоче співпрацюють з кафедрою, бо за ці проекти грошей ми не беремо. Це – наша принципова позиція. Адже, як тільки у стосунках виникає фінансовий аспект, замовник (економлячи кошти) починає «редагувати» першочерговий задум і врешті-решт від нього лишаються «ріжки та ніжки». А ми хочемо, щоб випускник втілив ідею без будь-яких обмежень, «розкрився» на сто відсотків. Крім того, для нього це – чудовий привід заявити про себе іншим потенційним замовникам. Безперечно, у майбутньому йому доведеться йти на певні компроміси, але «нижче плінтуса» вже ніколи не впаде.

/Files/images/aaaaa.pngХоча заробляти гроші старшокурсникам не забороняємо. Деякі з них у вільний час підробляють у дизайнерських групах.

Серед останніх дипломних робіт я б виділив реконструкцію фойє кінотеатру «Київська Русь» випускниці Олени Паско. Об’єкт має бути надзвичайно виразним і яскравим завдяки вітражам зі світлодіодного скла. Крім того, на концептуальному рівні важливу роль відіграватиме сучасна інтерпретація древніх знаків і символів. Нині адміністрація кінотеатру шукає гроші, аби реалізувати задум.

Обговорення проекту реконструкції інтер’єру магазину жіночого взуття «Чобіток» Тетяни Давиденко переросло у гарячу дискусію. В основу формотворчої концепції дівчина поклала образ верби, що схилилася над озером. Однак інтер’єр вийшов настільки незвичним і вражаючим, що деякі члени комісії висловили зауваження, мовляв, форма домінує над змістом, відволікатиме увагу покупців власне від самого взуття.

Ще одна наша гордість – дипломний проект меморіального комплексу-синагоги на єврейському кладовищі у Білій Церкві, де будівництво заборонено у принципі. Випускниця Оля Тенісон (яка сьогодні вчиться на магістра) запропонувала цікаве рішення: поставити об’єкт (виконаний у формі відкритої книги – Тори) на палі і, таким чином, обійти заборону. Єврейська громада була у захваті і без зауважень схвалила проект. Реалізовувати його буде архітектор, якого спеціально запросили з Ізраїлю.

Маємо тісні контакти з Антарктичною полярною станцією імені академіка Вернадського, яку Велика Британія у 1995-1996 роках передала «на баланс» Україні. Наші студенти розробили проект її реконструкції. Тобто теми дипломних робіт наших студентів не є абстрактними, а лише – прикладними. Наші студенти брали участь у проектуванні полярної станції. Пропонували новий варіант приміщень на рівні концептуальному. Бо реконструкція станції надзвичайно витратна і високотехнологічна річ. Було два проекти від нашої кафедри. До проектів були дуже серйозні екологічні вимоги, що з кожним роком стають дедалі жорсткішими. Адже останнім часом там заборонено палити і заводити собак. А сама станція функціонує у замкнутому циклі: навіть сміття звідти вивозять, а не ховають.

Наші вихованці брали участь у конкурсі з реконструкції столичних «хрущовок». Розробили проект, який передбачає «охоплення» старої п’ятиповерхівки каркасними блоками, перепланування квартир і встановлення ліфтів. На жаль, його так і не було реалізовано через кризу і відсутність коштів у міському бюджеті. Але, оскільки питання щодо подальшої долі застарілого житлового фонду в Києві лишається відкритим, то рано чи пізно влада до нього повернеться.

Кiлькiсть переглядiв: 377

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.